Мурованокуриловецький район
Мурованокуриловецький район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Вінницька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( Українська Радянська Соціалістична Республіка), Україна | ||||
Область: | Вінницька область | ||||
Код КОАТУУ: | 0522800000 | ||||
Утворений: | 1967 | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020[1] | ||||
Населення: | ▼ 24 919 (01.01.2018) | ||||
Площа: | 890 км² | ||||
Густота: | 28 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4356 | ||||
Поштові індекси: | 23400—23454 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | смт Муровані Курилівці | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 24 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Селища: | 8 | ||||
Села: | 51 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Кушнір Сергій Михайлович | ||||
Голова РДА: | Петренко Ярослав Валерійович[2] | ||||
Вебсторінка: | Мурованокуриловецька РДА Мурованокуриловецька районна рада | ||||
Адреса: | 23400, Вінницька обл., смт. Муровані Курилівці, вул. Соборна, 74 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Мурованокуриловецький район у Вікісховищі |
Мурованокурилове́цький райо́н — колишній[3] район у Вінницькій області України. Адміністративний центр — смт Муровані Курилівці. Населення становить 24 919 жителів (01.01.2018).
Барський район | ||
Хмельницька область (Новоушицький район) |
Шаргородський район | |
Могилів-Подільський район |
Мурованокуриловецький район розташований у південно-західній частині Вінницької області. Територією протікають річки Дністер, Немія, Лядова, Жван, Караєць. У географічному відношенні район відноситься до лісостепової зони України. На заході він межує з Новоушицьким районом Хмельницької області, а на південному заході — з Сокирянським районом Чернівецької області. На півночі — з Барським, на сході з Шаргородським, на півдні з Могилів-Подільським районами Вінницької області.
Територією району пролягають такі основні автомагістралі державного та обласного значення: Товсте—Дунаївці—Могилів-Подільський; Могилів—Подільський—Дунаївці—Кам'янець-Подільський; E583 (Житомир—Могилів—Подільський). Територією району проходить лінія Південно—Західної залізниці довжиною близько 20 км, від Жмеринки до Могильова-Подільського з виходом на Молдову, Румунію, Придністров'я, Болгарію, Туреччину та інші європейські країни.
Клімат помірно-континентальний при помірних літніх і зимових температурах. Відома цілюща мінеральна вода «Регіна».
Площа: 886,47 км² 3,4 % від території області. Відстані: від смт Муровані Курилівці до м. Києва залізницею 372 км, автошляхом 380 км.
На території району виявлено такі види корисних копалин: пісок, галька, гравій, глина, пісковик, кварцит, крейда, доломіт, мергель, вапняк, флюорити, фосфорити, граніт.
У 1923 році утворюється Мурованокуриловецький район, який спочатку входив до складу Могилів-Подільського округу. З 1956 р. Муровані Курилівці віднесені до категорії селищ міського типу, що сприяло подальшому розвитку господарства, піднесенню культури.
У період німецької окупації на території району було створено концтабір, єврейське населення загнане в гетто. 3000 ос. з числа мирного населення було розстріляно, 2000 ос. вивезено на каторжні роботи в Німеччину.
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 24 сільські ради, які об'єднують 60 населених пунктів та підпорядковані Мурованокуриловецькій районній раді. Адміністративний центр — місто Муровані Курилівці[4].
Територією району проходять автошляхи E583, Т 0211, Т 0217 та Т 0232.
Залізнична станція Котюжани та зупинний пункт Немерчі.
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 14 551 | 2903 | 1650 | 4098 | 3819 | 2012 | 69 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 18 235 | 2749 | 1573 | 4028 | 4955 | 4496 | 434 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 32302 | 98,51 % |
росіяни | 350 | 1,07 % |
молдовани | 34 | 0,10 % |
білоруси | 29 | 0,09 % |
вірмени | 19 | 0,06 % |
інші | 57 | 0,17 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 32384 | 98,76 % |
російська | 345 | 1,05 % |
молдовська | 24 | 0,07 % |
білоруська | 16 | 0,05 % |
вірменська | 10 | 0,03 % |
інші | 12 | 0,04 % |
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Мурованокуриловецького району було створено 49 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 68,24 % (проголосували 14 504 із 21 253 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 66,49 % (9 643 виборців); Юлія Тимошенко — 16,89 % (2 450 виборців), Олег Ляшко — 5,50 % (797 виборців), Анатолій Гриценко — 2,70 % (392 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,83 %.[7]
- Пам'ятки історії Мурованокуриловецького району
- Пам'ятки археології Мурованокуриловецького району
- Пам'ятки архітектури Мурованокуриловецького району
- Церкви Мурованокуриловецького району
- Федір Сумневич (1885) — український державний і громадсько-політичний діяч, адвокат.
- Євдокія Рачкевич (1907—1975) — радянська військова льотчиця, учасник Другої світової війни.
- Феодосій Горенчук (1908—1986) — полковник Радянської Армії, учасник радянсько-фінської та німецько-радянської воєн, Герой Радянського Союзу (1944).
- Ганна Дяченко (1947) — поетеса, Відмінник освіти України.
- Яків Давидзон (1912—1998) — український фотомитець, заслужений журналіст України (1987), заслужений працівник культури України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1977).
- Георгій Бондар (1919—1945) — учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).
- Данило Дудко (1921—2009) — вчений в галузі зварювання і матеріалознавства, заслужений діяч науки і техніки України, академік НАН України (1978).
- Микола Гнисюк (1944—2007) — український та радянський фотограф, заслужений діяч мистецтв РФ.
- Віктор Ставнюк (1956) — доктор історичних наук (з 2006), професор (з 2008), завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Антоніна Сторожук (1949) — педагог, фольклорист, етнограф, письменниця, краєзнавець, доцент, кандидат мистецтвознавства, Відмінник освіти України
- Євген Ясногородський (нар. 1937) — білоруський архітектор.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розпорядження Президента України від 14 вересня 2020 року № 458/2020-рп «Про звільнення Я.Петренка з посади голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації Вінницької області»
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Мурованокуриловецького району [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Вінницька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 Листопада 2020.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Вінницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 9 травня 2017.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 25 березня 2016.
- Муровано-Куриловецький район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.454-467
- Муровані Курилівці — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |